– 1994 - на XVII зимових Олімпійські іграх в Ліллехаммері (Норвегія) завойовано першу в історії незалежної України золоту медаль. Перемогу здобула українська фігуристка Оксана Баюл, уродженка Дніпропетровська, яка виступала в одиночному катанні (32 роки);
– 2020 - правіше від кургану у Севастопольському парку встановлено археологами місцезнаходження Лазаревської церкви, у склепі якої був похований український археолог, підприємець і громадський діяч Олександр Поль (6 років);
– 2024 - у ніч з 25 на 26 лютого здійснено ракетну атаку рф по Дніпру, пошкоджено 10 будинків мирних жителів, 3 багатоповерхівки, автівки та підприємство, серед постраждалих 4 осіб (2 роки).
Персони:
– 1871 - народилася Леся Українка (Лариса Косач), письменниця, поетеса, громадська діячка, співзасновниця літературного гуртка "Плеяда" та групи Українська соціал-демократія, авторка збірки поезій "На крилах пісень", драми-поеми "Кассандра", "Лісова пісня". На її честь названо проспект та дві вулиці Дніпра (155 років);
– 1887 - народився Лесь Курбас (Олександр-Зенон Степанович), український режисер, актор, драматург, публіцист, перекладач, реформатор українського театру, народний артист УРСР, засновник Молодого театру й "Березіль". На його честь названа одна з вулиць Дніпра (139 років);
– 1902 - народився Олекса Повстенко, український архітектор, історик мистецтва, учасник визвольної боротьби УНР, директор наукової ради Софійського архітектурно-історичного музею. У 1941 році в Києві врятував святу Софію від знищення радянськими військами перед їх відступом під час Другої світової війни, а на еміграції написав про неї монографію, яку досі вважають неперевершеною у своїй тематиці. На його честь названа одна з вулиць Дніпра (124 роки);
– 1905 - народився Павло Вірський, український хореограф, балетмейстер, організатор Національного ансамблю танцю України, Народний артист СРСР. На його честь названа одна з вулиць Дніпра (121 рік);
– 1914 - народився Євген (Євгеній) Березняк, уродженець Катеринослава, військовий діяч, розвідник, український педагог і письменник, учасник вигнання нацистів з території України, учасник Другої світової війни, рятівник Кракова, Герой України. У 1944-1945 роках керував групою військових розвідників "Голос" щодо диверсійної роботи і врятування Кракова від нацистів, за цієї історією написано роман Ю. Семенова "Майор Вихор" і знято однойменний кінофільм (помер у 2013; 112 років);
– 1966 - помер Віктор Кравченко, уродженець Катеринослава, інженер-металург, відомий радянський дисидент, письменник, автор політичного бестселера-мемуарів про життя в СРСР, репресії і Голодомор "Я вибрав волю" (перекладена 15 мовами). Працював на шахтах Донбасу, був робітником і майстром на Дніпропетровському металургійному заводі ім. Петровського (нині Дніпровський металургійний завод). У 1927-1928 роках служив на радянській прикордонній заставі в Туркменській РСР, де зазнав серйозної травми. У 1931 році вступив на літакобудівний факультет Харківського технологічного інституту, згодом переведений до Дніпропетровського металургійного інституту (нині Український державний університет науки і технологій). Влітку 1943 року радянський уряд направив Кравченка до США як члена закупівельної комісії СРСР у Вашингтоні, де він отримав політичний притулок (60 років).
Кабінет мешканця