Цікаве про Дніпро

– 1938 - відкрито Центральний універсальний магазин (ЦУМ) на просп. Д. Яворницького, 52 (87 років);

– 1985 - відкрито Будинок технікиучнів профтехосвіти (40 років);

– 2021 - вийшов останній паперовий номер газети "Днепр вечерний" (Дніпро вечірній), газета повністю перейшла в онлайн-формат (4 роки);

– 2022 - почала працювати перша колонка з технічною водою по вул. Батумській, що була вибита в рамках підготовки до можливого блекауту у Дніпрі. Загалом у місті функціонує 97 колонок з технічною водою, які забезпечують доступ до питної води у разі перебоїв з централізованим водопостачанням. На лівому березі працюють 51 колонка, на правому - 46 (3 роки).

Персони:

– 1945 -  народився у Дніпрі Валерій Панфілов, вчений-філософ, професор. Закінчив механіко-математичний факультет Дніпропетровського державного університету (нині - Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара), де й пройшла вся подальша трудова, наукова, педагогічна і громадська діяльність від асистента до професора. Науковий напрям - філософія математики (науки) в духовній культурі. Помер у 2017 році у Дніпрі (80 років);

– 1949 - народився у Дніпрі Юрій Мицик, вчений-історик, професор, лауреат премії ім. Д. І. Яворницького. Закінчив СШ № 83, а після - історичне відділення історико-філологічного факультету ДДУ (нині - Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара). Був викладачем, доцентом кафедри всесвітньої історії, завідував кафедрою всесвітньої історії Запорізького педагогічного інституту, очолював Дніпропетровське відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. З 1996 року - завідувач відділу пам’яток княжої та козацької доби цього Інституту, завідувач кафедри історії Національного університету "Києво-Могилянська академія", потім - професор цієї ж кафедри (76 років);

– 1961 - помер Петро Порубаєв, український живописець, член Спілки художників України, працював у галузі станкового живопису. У 1891-1893 роках працював у Катеринославі креслярем у Гірському управлінні Південної Росії. У 1901 році був одним із організаторів першої виставки художників Катеринослава. Протягом 1917-1920 років був хранителем Катеринославського художнього музею. З 1920 року жив в Одесі (64 роки);

– 1985 - народився у Дніпрі Ігор Куркострига, інженер-технолог, військовий (із позивним "Вікінг") 9-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону 54-ї окремої механізованої бригади імені Івана Мазепи. Навчався у школі № 147, Національній металургійній академії України, працював в АТ "Дніпропетровський завод прокатних валків". З травня 2022 року мобілізований до зони бойових дій, захищав Батьківщину у найгарячіших точках Донецької і Луганської областей. Нагороджений посмертно пам'ятною медаллю "Захисник Вітчизни" та орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Загинув у 2023 році під час виконання бойового завдання поблизу смт Білогорівка (40 років).