Кабінет мешканця
У Києві пройшла наукова конференція «Деколонізація та проблеми датування міст Південної та Східної України (на прикладі м. Дніпра)». Захід організували Інститут археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, Український інститут національної пам’яті, Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського та Музей історії Дніпра.
«Тема літочислення дуже важлива, адже в південно-східній частині України з XVIII століття існували російські наративи щодо утворення міст, і вони продовжують існувати. Тоді вони, звісно, утворилися з інших політичних причин, але зараз це створює ілюзію, що до того, як прийшли росіяни, нічого не було. Хоч це і не так. Історики Дніпра про це говорять дуже давно, і зараз ми обговорили це питання вже на загальноукраїнському рівні. Були залучені фахівці з усієї України, які займаються проблемою історичної урбаністики. Були представлені багато регіонів України – Волинь, Київщина, Львів, Запоріжжя. Це була плідна та цікава дискусія», — зазначив заступник директора з наукової роботи Музею історії Дніпра Святослав Чирук.
Науковці обговорили проблеми містоутворення на півдні та сході України в ранньомодерний час. Доповідачі представили дослідження щодо особливостей заснування міст у XVI–XVII століттях, колонізаційних процесів у Подніпров’ї, практик козацького поселення між Дніпром і Доном, а також трансформацій населених пунктів Олександрівського повіту наприкінці XVIII — на початку XIX століть. Учасники також розглянули сучасні підходи до визначення літочислення міста, роль Нового Кодака у формуванні міського простору, українсько-татарську активність на Нижньому Дніпрі у 1520-х роках, а також питання міграцій та сталості населення Старого Самару у XVIII столітті.
«Для нас надзвичайно важливо, щоб такі наукові дискусії не відбувалися точково, адже це проблема загальноукраїнського рівня. Це дуже важливо для переосмислення нашого минулого, російських імперських наративів, і в цьому контексті досвід Дніпра, де ця дискусія відбувається вже не перший рік, є показовим і корисним для інших регіонів. Тому ми з радістю підтримали ініціативу Музею історії Дніпра на столичному рівні з залученням фахівців інших регіонів, щоб напрацювати рішення, які будуть корисними не лише Дніпру, а й загалом Україні», — сказав заступник голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак.
«У міської ради Дніпра є всі підстави провести передатування міста і задати час появи коренів міста на початок XVI століття, якщо конкретно — 1524 рік, і вести літочислення з того періоду. Це період, коли козаки почали освоювати ці землі, і це тривало до брутального знищення російською імперією запорізького козацтва. Набір аргументів, якщо брати світові традиції, цілком достатній для передатування і для того, щоб міська влада ухвалила відповідне рішення. У світовій історії мало прикладів, коли є бездоганні наукові аргументи стосовно датування заснування міст. У більшості міст — від Риму — наукова підкладка удосконалюється постійно, і це тривалий процес. Вимагати бездоганності аргументів не випадає. Потрібно змінити імперський наратив, який не лізе ні в які ворота», — зазначив доктор історичних наук, завідувач відділом актової археографії Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України Віктор Брехуненко.
Він додав, що російська імперія сама визнавала, що місто Катеринослав є «перезаснованим» з міста Новий Кодак, тобто навіть в імперській традиції в міста присутні козацькі корені. Тому він переконаний, що треба зупинитися на тому, що є нині — передатувати місто на початок XVI століття, а потім, як прийнято у всьому світі, продовжувати наукові дослідження і вносити, за потреби, зміни.
