Кабінет мешканця
На фасаді Дніпровської гімназії № 132 відкрили меморіальні дошки на честь двох випускників школи, які віддали життя за свободу України, — Андрія Мигульова та Олександра Чернікова.
Захисник України Андрій Мигульов загинув у віці 27 років 11 лютого 2023 року поблизу села Іванівського Бахмутського району Донецької області. Він народився у Дніпрі, працював оператором верстатів із програмним керуванням. У 2015-му Андрій пішов на строкову службу, а у 2016-му підписав контракт на 3 роки. Після початку повномасштабного вторгнення був мобілізований як учасник АТО. 11 лютого 2023-го під час розвідувального етапу штурмових дій він у парі зі старшим групи здійснив маневр, який дозволив виявити та подавити вогнем кулеметні позиції ворога, що зберегло життя усім іншим учасникам штурмових дій. Ворог відкрив вогонь із СПГ-9. Незважаючи на високий ризик, Андрій продовжував завдавати вогневе ураження противнику, дозволяючи іншій частині групи рухатися до більш безпечного місця. Під час цього обстрілу Андрій загинув. Захисник нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», медаллю «Оперативно-тактичне угрупування. Маріуполь» та нагрудним знаком «Ветеран війни учасник бойових дій». Олександр Черніков віддав життя за свободу держави у війні з Росією 21 січня 2015 року. На той момент його новонародженій доньці було півтора місяця.
Саша народився у Дніпрі, працював журналістом, любив рок-музику, займався історичними реконструкціями та цікавився східними єдиноборствами. Його донька зараз навчається у 5-му класі саме цієї гімназії, на фасаді якої відкрита меморіальна дошка. 28 березня 2014-го Олександр із першою хвилею мобілізації пішов захищати Батьківщину і пройшов чимало «гарячих точок» у зоні АТО. 22 січня 2015-го група українських захисників, у складі якої був і Олександр, вела бій поблизу Донецького аеропорту в селі Спартаку Донецького району Донецької області. Олександр загинув, прикриваючи вимушений відхід побратимів під обстрілом російських танків. Олександра Чернікова нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня, відзнакою «Народний Герой України», медаллю «За вірну службу ДНУ» (посмертно). У листопаді 2015 року на його честь було перейменовано Красночечелівську вулицю в м. Дніпрі.
Директорка гімназії № 132 Світлана Санжакова поділилася спогадами про своїх учнів:
«Сашка Чернікова вчителі згадують як завжди усміхненого, веселого хлопця. Позивний Репортер — як справжня мета його життя. Бути журналістом, бути репортером. А Андрійко Мигульов — він був моїм учнем. Це був красивий хлопчина з великими очима, який завжди був готовий стати на допомогу. Дуже активний, веселий, енергійний хлопець. Неможливо передати простими словами те, що відчуваєш, коли дізнаєшся про загибель своїх учнів, своїх випускників. Це той біль, який пронизує наскрізь. Вічна пам’ять хлопцям, які пішли захищати нас, захищати Батьківщину, захищати тих дітей, які зараз навчаються у стінах цієї школи».
«Це велика жертва, великий подвиг, велика святиня, коли людина віддає життя за свою державу, за свою країну, за своїх рідних. Саме так вчинили Андрій Мигульов і Олександр Черніков. Завдяки цим хлопцям, які з 14-го року відбивають рашистську агресію, вистояла Україна, живе Дніпро. Так, під сиренами, так, під шумом генераторів. Але ми тримаємось, ми маємо можливість, ми маємо право вести дітей до школи. І саме завдяки цим хлопцям Україна є, Україна жива, Україна бореться. А завдяки їхнім побратимам, які до цього часу тримають фронт, ми маємо надію і маємо віру в майбутню перемогу», — наголосив заступник міського голови Андрій Денисенко.
