Дніпровська міська влада інформує: цей день в історії

13 жовтня у різні роки у світі відбулися такі події:

– 1792 - у Вашингтоні (США) розпочалося будівництво Білого дому, будівлі нової резиденції президента (233 роки);

– 1860 - у США зроблено першу фотографію з повітряної кулі(165 років);

– 1884 - затверджено Гринвіч як місце проходження нульового меридіана (141 рік);

– 1987 - у Перській затоці американським флотом вперше у світі використано дельфінів у військових цілях (38 років);

– 2024 - вперше в історії космонавтики у Техасі компанія Ілона Маска SpaceX посадила носій Super Heavy на стартовий майданчик після запуску. Посадка на Землю величезного прискорювача першого ступеня ракети – новий успіх, що наближає до створення багаторазової ракети для польотів на Місяць та Марс (1 рік).

Персони:

– 1925 - народилася Маргарет Тетчер, перша жінка-прем'єр-міністр Великої Британії у 1979-1990 роках (померла у 2013; 100 років);

– 1941 - народився Роберт Лорн Гантер, канадський журналіст, екологіст, енвайронменталіст, співзасновник і перший президент "Грінпіс" (помер у 2005; 84 роки);

– 1987 - помер Волтер Браттейн, американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики за дослідження напівпровідників і відкриття транзисторного ефекту (разом з Джоном Бардіним і Вільямом Шоклі) (38 років);

– 2016 - помер Даріо Фо, італійський драматург, режисер, теоретик театру, лавреат Нобелівської премії з літератури, почесний доктор римського університету "Ла Сап'єнца" (9 років).

В історію України цей день увійшов такими подіями:

– 1871 - у Києві меценатом Григорієм Ґалаґаном у пам'ять про свого померлого сина відкрито Колегію Павла Ґалаґана, приватну чоловічу гімназію. Вона увійшла в історію як "школа академіків", серед яких В. Липський, А. Кримський, В. Грабар, Г. Костюк, Н. Котляревський, Д. Петрушевський, М. Драй-Хмара, П. Филипович, П. Житецький, М. Мурашко, М. Пимоненко та багато інших митців та науковців. Нині у відновленому після пожежі 1976 року приміщенні Колегії Павла Ґалаґана працює Національний музей літератури України (154 роки);

– 1887 - відкрито нову (сучасну) будівлю Одеської опери, нині - Одеський національний академічний театр опери та балету, найстаріший оперний театр України. Першу будівлю було зведено у 1810 році, але у 1873 році відбулася пожежа, через яку театр згорів. Сучасна будівля зведена під керівництвом архітекторів Фердинанда Фельнера і Германа Гельмера ("Бюро Фельнер & Гельмер") у стилі віденського бароко. Наземна частина будівлі складається з трьох поверхів, а під театром 5 поверхів технічних приміщень. Зала розрахована на 1635 місць, а площа сцени становить 500 м кв. У 2007 році завершили повну реставрацію будівлі театру. У серпні 2023 року Внаслідок нічної атаки рф пошкоджено виробничі будівлі опери. У грудні 2023 року будівля Одеського національного академічного театру опери та балету внесена до Міжнародного переліку культурних цінностей, які перебувають під тимчасовим посиленим захистом ЮНЕСКО (138 років).

Персони:

– 1865 - помер Петро Гулак-Артемовський, український письменник, науковець, перекладач, поет, байкар, ввів в українську літературу жанр романтичної балади. У 1841-1849 роках ректор Харківського університету, автор байки "Пан та собака" (160 років);

– 1894 - народився Ананій Волинець, отаман Вільного козацтва Гайсинщини, полковник Армії УНР, репресований, борець за незалежність України у XX ст. (131 рік);

– 1923 - народився Михайло Сікорський, український історик, культуролог, почесний директор заповідника "Переяслав", Герой України. На честь М. Сікорського у 2013 році заснована щорічна загальноукраїнська краєзнавча премія Національної спілки краєзнавців України (помер у 2011; 102 роки);

– 1928 - померла Анна (Ганна) Павлик, письменниця, громадська діячка, учасниця феміністичного руху, колега Івана Франка (97 років);

– 1958 - помер Яків Дубинський, археолог, краєзнавець, засновник музею печерних міст. Вніс значний внесок у збереження та вивчення культурної спадщини караїмів, останній газзан кенаси Чуфут-Кале (67 років);

– 1970 - помер Євмен Повстяний, художник, майстер декоративної вибійки, автор циклу вибивних тканин "Тобі, Україно". Серед робіт зразки тканин у техніці батик, орнаментальні килими з використанням традиційних українських візерунків, зокрема стилю українського бароко. Працював у Опішні та Решетилівці на Полтавщині. Твори художника експонувалися на міжнародних виставках у Парижі (1925, 1937) та Нью-Йорку (1938), а нині роботи зберігаються в Музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві (55 років);

– 1976 - помер Стефан Таранушенко, український мистецтвознавець, історик архітектури, музейник і педагог. У картотеці науковця було понад 5 тис фотографій, нині цей архів світлин зберігається у Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім. Вернадського. Його колекція креслеників та фотографій послугувала основою для видання серії альбомів, присвячених українській культурі (49 років).