Кабінет мешканця
У Дніпрі на сцені театру «ДГУ» відбувся показ вистави «СІДУР», присвяченої життю та творчості Вадима Сідура — скульптора, графіка, поета й художника ХХ століття. Митець народився у Дніпрі (тодішньому Катеринославі), пройшов Другу світову війну, творив у задушливій атмосфері тоталітаризму, але попри все залишив по собі мистецькі шедеври, які світ визнав значно пізніше.
«СІДУРА» вже побачили в Києві, Одесі та навіть Гельсінкі. Тепер вистава повернулася на батьківщину митця — у Дніпро.
«Я вже починаю забувати, що мене «примусили» грати у цій виставі. Адже я не актор, а автор. Але ця роль справді стала для мене чимось особливим. Сідур — постать, яку складно вмістити в категорії «люблю — не люблю». Він як Всесвіт: відкритий, масштабний, неймовірний. І ти розумієш, що без цього Всесвіту і ти сам був би неповним. Тому для мене він — не просто художник, а явище, геній, якого світ ще не до кінця осягнув. І головне — він народився тут, у Дніпрі. Ми повинні пам’ятати: це наша спадщина, наш модернізм», — поділився автор театру ДГУ, виконавець ролі Вадима Сідура Євген Гендін.
Виставу створено за підтримки Українського культурного фонду. Зал розрахований на 30 глядачів, але навіть у такому камерному форматі проєкт здобув велику увагу та позитивні відгуки.
«Сьогодні ми вже втретє показуємо цю виставу у Дніпрі. Публіка зустрічає дуже тепло, і це для нас велике щастя. Ми плануємо продовжити покази, і вже у жовтні глядачі зможуть знову побачити «СІДУРА» на нашій сцені — він буде в репертуарі театру», — зазначив автор і директор театру «ДГУ» Григорій Гельфер.
«Як режисеру, мені хотілося зробити з цієї постановки психологічну шахову партію чи навіть боксерський поєдинок, щоб глядач постійно відчував гостроту боротьби й напругу. Це важко, особливо коли доводиться одночасно і ставити виставу, і грати в ній. Але для нас головне — донести глибину тексту й силу особистості Сідура»,— наголосив режисер вистави «СІДУР» Володимир Петренко.
