– 1901 - відкрито Катеринославське комерційне училище, яке займало одноповерхову будівлю на вул. Козачій (нині Старокозацька), а у 1904 році переїхало на просп. О. Поля, 2, де нині розташована Дніпропетровська обласна рада. Будівля Комерційного училища визнана видатним пам’ятником місцевої архітектури (124 роки);
– 1972 - у межах святкування 200-річчя міста, встановлено пам'ятник козаку Лазарю Глобі у міському парку ім. Валерія Чкалова (нині Центральний парк ім. Глоби) над імовірним місцем його поховання. Пам’ятник створений за проєктом народного художника, скульптора Едуарда Курильова і відомого реставратора, архітектора Костянтина Присяжного. Скульптуру відлито із нержавіючої сталі, Лазаря Глоби зображено у вбранні козака, зайнятого висаджуванням дерев. Лазар Глоба (1689-1793) - осавул Запорозького війська, жив на території Катеринослава з 40-х років 18 ст., засновник фруктового саду у північно-східній частині сучасного парку ім. Т. Г. Шевченка та Казенного саду на території сучасного парку ім. Глоби (53 роки).
Персони:
– 1860 - народився Іван Лешко-Попель, український військовий лікар і громадський діяч Катеринослава, поляк за національністю, шляхтич за походженням, гуманіст, з 1888 року член Катеринославського медичного товариства. У 1879 році вступив на природничий факультет Петербурзького університету, після закінчення якого у 1883 році перейшов на 3-й курс медико-хірургічної академії. Після закінчення академії, у 1886 році отримав звання військового лікаря. У 1887 році зарахований військовим лікарем до 54-го резервного кадрового батальйону, згодом перейменованого на Перекопський полк, що розташовувався у Катеринославі. 7 лютого 1887 року став земським лікарем. Крім платних клієнтів, приймав десятки хворих катеринославців, які не мали коштів на лікування в дорогих клініках. Його називали "другом бідних", "народним лікарем" за доброту та безкорисливість. У грудні 1903 року, заразившись від пацієнта, помер. На його честь названа одна з вулиць Дніпра, відкрито мініскульптуру "Лікарська валіза Івана Лешко-Попеля" на фасаді Дніпровського державного медичного університету (вул. В. Вернадського, 9) у рамках проєкту "Відчуй Дніпро" (165 років);
– 1864 - народився Михайло Коцюбинський, письменник, громадський діяч, знав 10 мов, зокрема грецьку, кримськотатарську, циганську. У літературу увійшов як майстер психологічної прози, автор повістей "Fata Morgana", "Тіні забутих предків", голова "Просвіти" в Чернігові. Започаткована Всеукраїнська літературна премія ім. М. Коцюбинського. На його честь названа одна з вулиць Дніпра (161 рік);
– 1938 - помер Володимир Симиренко, український помолог і селекціонер плодових культур, один із перших агроекологів та розробників дослідницької справи методології сучасного садівництва. Професор Київського політехнічного інституту, Уманського і Полтавського сільськогосподарських інститутів. На честь родини Симиренко у Дніпрі названо одну з вулиць (87 років);
– 1945 - народився Варфоломій Савчук, дніпровський вчений, історик науки, фізик, доктор історичних наук, професор кафедри фізики фізико-технічного інституту Дніпровського національного університету ім. О. Гончара, член Академії наук вищої школи України, заслужений працівник освіти України, член Всеукраїнської спілки краєзнавців, голова Дніпропетровського відділення Товариства істориків науки України. Нагороджений Почесною грамотою Міністерства аграрної політики України, нагородою Ярослава Мудрого в Академії наук Вищої школи України за здобутки в науковій роботі. Є одним з основоположників нового наукового напряму досліджень в Україні - вивчення історії діяльності наукових товариств (80 років);
– 1993 - народився Євген Світличний, уродженець м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, український актор, спортсмен та військовий, учасник російсько-української війни з 2022 року, чемпіон України з фрі-файту, майстер спорту. Відомий за роллю Карася у фільмі Олега Сенцова "Носоріг". Загинув у 2023 році під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку (32 роки);
– 2020 - помер Анатолій Дерев’янко, уродженець с. Іванівка Дніпропетровської області, художник-живописець, графік, член Спілки художників СРСР. Працював у книжкових видавництвах, у Дніпропетровському художньо-виробничому комбінаті. Займався оформленням книг місцевих авторів. Серед його робіт серія ліногравюр "Сталевари", "По Дніпру", акварелі "Мис Фіолет" (5 років);
– 2022 - загинув Андрій Ніколайчук, уродженець Дніпра, військовослужбовець, майор 93-ої бригади Холодний Яр, медійник, викладач університету митної справи та фінансів, нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня. Навчався у ДНУ, у 2011-2017 роках проходив військову службу в ЗСУ, брав безпосередню участь в АТО. У 2018-2021 роках працював у медіахолдингу "Наше Місто", очолював відділ реклами, опікувався діяльністю ветеранських організацій учасників АТО/ООС. На його честь названо один зі скверів Дніпра у районі вул. Передової та вул. Водопровідної (3 роки).
Кабінет мешканця