Цікаве про Дніпро

– 1895 - розпочато будівництво телефонної мережі на 100 номерів із повітряними однодротовими лініями. Телефонна станція була облаштована у невеликому флігелі, розташованому у дворі старої поштово-телеграфної контори (нині ліве крило сучасного Дніпровського Головпоштамту на вул. Д. Яворницького, 62). Від станції лінії тяглися по обох боках просп. Д. Яворницького до Соборної площі і по одному південному боку до залізничного вокзалу. Лінії по місту загальною довжиною у 20 верст (понад 21 км) велися на дубових п’яти і чотирьохсажених стовпах, що фарбувались сірою олійною фарбою (130 років);

– 1899 - на Соборній площі відбулася урочиста закладка за проєктом О. М. Бекетова двох кам'яних корпусів Катеринославського вищого гірничого училища - головного і хімічного, нині один з корпусів Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" (126 років);

– 1935 - створено як самостійний підрозділ мінералогічний музей Дніпропетровського гірничого інституту, нині Геолого-мінералогічний музей Національного технічного університету "Дніпровська політехніка", на просп. Дмитра Яворницького, 19 (90 років).

Персони:

– 1913 - помер Михайло Комаров, уродженець с. Дмитрівка Катеринославської губернії, український письменник (псевдоніми М. Уманець, М. Комар), бібліограф, критик, фольклорист, перекладач і лексикограф, перший бібліограф творів Т. Г. Шевченка та праць про нього. Закінчив катеринославську гімназію, надрукував у "Екатеринославских губернских ведомостях" свою першу працю "Два варианта южнорусской народной думы про Саву Чалого". Автор "Покажчика нової української літератури (1798-1883)". На його честь названа одна з вулиць Дніпра (112 років);

– 1922 - народився Леонід Кудрявцев (с. Кодаки, нині у межах м. Дніпро), художник-живописець, з 2002 року член Національної спілки художників України, заслужений художник України, у 1964-1978 роках викладач Дніпропетровського художнього училища (нині Дніпропетровський фаховий мистецько-художній коледж). Автор серії ескізів "Форсування Дніпра", "Світанок" і "Сутінки" (103 роки);

– 1962 - помер Олександр Григоренко, уродженець с. Бородаївка Дніпропетровської області, поет, шістдесятник, політв’язень радянських концтаборів, публікувався у дніпропетровській газеті "Зоря". Його найвідоміший твір "Ти мене полюбиш не за пісню…". У 1957 році вступив до лав армії, де його заарештували за антирадянську діяльність і присудили 6 років таборів у Мордовії. Згодом термін відбування покари скоротили до 3-х років. З 1961 року повернувся до рідної домівки, писав вірші, оповідання (63 роки);

– 2014 - загинув Володимир Кандела під час танкової атаки російських найманців на Донеччині, уродженець с. Першотравенка Дніпропетровської області, учасник російсько-української війни, герой оборони Савур-Могили, сержант з матеріально-технічного забезпечення роти 25-ї окремої повітряно-десантної бригади Високомобільних десантних військ Збройних Сил України, Народний герой України (посмертно), нагороджений орденом "За мужність" III ступеня та відзнакою "Народний герой України". Навчався у Дніпропетровському державному аграрному університеті, займався фермерством. У квітні 2013 року пішов на військову службу, з початком бойових дій на сході України брав участь в боях в районі Волновахи та Амвросіївки. У Дніпрі на будівлі Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету (вул. Сергія Єфремова, 25) відкрито на його честь меморіальну дошку (11 років).