– 1915 - завершено будівництво Дослідної станції із дослідження та добування вітчизняного йоду з морських водоростей під керівництвом професора Л. Писаржевського. Лабораторія розташовувалася у будівлі Феодосійських казарм (нині територія Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на просп. Науки), до наших днів не вціліла (110 років);
– 2019 - на майданчику біля центрального входу у Дніпровську міську раду (просп. Д. Яворницького, 75) урочисто відкрито Алею прапорів багатонаціонального міста Дніпра. Цей проєкт - переможець Бюджету участі. На алеї було розташовано 12 флагштоків із прапорами 11-ти держав: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Греція, Ізраїль, Південна Корея, Литва, Німеччина, Польща, прапор кримських татар та об’єднувальний прапор. Нині замінені на прапори Дніпра, України та ЄС (6 років).
Персони:
– 1859 - народився Іван Езау (Йоганн-Якоб), підприємець, засновник у 1895 році у Катеринославі ливарного і механічного заводу "І. Я. Езау і Ко", інженер-технолог, громадський діяч, гласний Катеринославської міської думи і член управи у 1901-1905 роках, міський голова Катеринослава у 1905-1909 та 1918 роках. У 1870-1879 роках навчався у Катеринославській класичній гімназії, згодом закінчив Ризький політехнічний інститут у 1884 році за спеціальністю інженера-механіка. Працював простим робітником на суднобудівній верфі в Севастополі, а згодом - на нафтопромислах у Баку. У 1887 році став працювати інженером-будівельником на заводі сільськогосподарської техніки "Лепп і Вальман". У 1890 році разом з дружиною і дітьми переїхав до Катеринослава, де став членом місцевої менонітської громади. Виконуючи обов’язки міського голови, Езау ввів практику міських облігаційних позик і застави міського майна. Вперше в історії міської думи йому вдалося отримати в Парижі кредит у розмірі 5 млн рублів золотом. Завдяки цим грошам у Катеринославі побудували новий водопровід, каналізацію, другу лінію міського трамваю "Вокзал-Брянський завод", велику кількість мостових, відкрили 2 жіночі гімназії та 2 училища для хлопчиків, придбали обладнання для нового критого ринку та багато іншого. Міський бюджет при Езау зріс у п’ять разів. Після закінчення своїх повноважень міського голови І. Езау продовжував активно займатися громадською діяльністю й багато працював як інженер: у 1901 році розробив схему міського водогону, у 1912-1913 роках спільно з інженером Л. Юргевичем - проєкт шлюзування Дніпровських порогів, у 1914 році разом із інженером Є. Непокойчицьким - проєкт схеми проїздів під полотном Мерефо-Херсонської залізниці. У 1918 році емігрував до Німеччини, згодом - до США. На честь Івана Езау названа одна з вулиць Дніпра (166 років);
– 1922 - народився Всеволод Шпиганович, художник декоративно-прикладного мистецтва, педагог, з 1958 року член Спілки художників СРСР. Виріс і закінчив школу у Катеринославі, у 1955-1984 роках викладав у Дніпропетровському художньому училищі (нині Дніпропетровський фаховий мистецько-художній коледж). Серед його відомих робіт вази "Я. Галан", "І. Франко", мозаїчний портрет Т. Шевченка, виконані в народному стилі (помер у 1987; 103 роки);
– 1934 - помер Нестор Махно, "батько Махно", український політичний і військовий діяч, командувач Революційної повстанської армії України, керівник селянського повстанського руху 1918-1921 років, відомий анархіст і тактик ведення партизанської війни. На його честь названа одна з вулиць Дніпра (91 рік);
– 2007 - помер Ян Ходоровський, польський вчений-матеріалознавець, який отримав звання Праведника народів світу. Він сприяв порятунку 26 львівських євреїв під час Голокосту. На його честь названа одна з вулиць Дніпра (18 років).
Кабінет мешканця