«Тіло як гачок. Ходити було практично неможливо. Біль був нестерпний. Зараз я вже можу сидіти, лежати, ходити», — 26-річний військовий про відновлення у реабілітаційному центрі Дніпра

Олег — 26-річний мешканець Дніпропетровської області. До повномасштабної війни працював водієм та автослюсарем.
Мобілізований був у грудні 2024 року. У розподільчому центрі сам обрав бригаду, щоб робити те, що вмів найкраще у мирному житті – водити та ремонтувати автомобілі. На Покровському напрямку служив водієм броньованих авто: вивозив та доставляв розвідку та аеророзвідку на бойові позиції. Також евакуйовував поранених.
«Доїхати і вибратись з нуля – ще та задачка: усе на фарті!» — розповідає Олег, який за 5 місяців бойових виїздів втратив через обстріли 6 машин.
5 травня Олег отримав першу контузію, а вже 19-го потрапив до шпиталю з черговою контузією та отруєнням.
«Було попадання в авто. Загорілося пальне та акумулятор. У диму якось вибралися. Все було начебто нормально – планував одразу їхати на наступне завдання», — згадує захисник. Однак на свіжому повітрі зрозумів, що його стан погіршився. Після кількох днів крапельниць, його спіткав нестерпний біль у спині.
«Тіло як гачок. Ходити практично неможливо. До війни проблем зі спиною взагалі не було, а тут місяць тортур», — поділився Олег. Причиною стали грижі, викликані надмірними навантаженнями та бездоріжжям.
Після військового госпіталю Олега перевели до реабілітаційного центру Дніпра. Вже близько двох тижнів він проходить реабілітацію і відчуває значне покращення: «Я вже ходити можу, сидіти нормально, хоч і треба попередньо розім’ятися. Біль став турбувати не так часто».
Історія цього воїна — черговий приклад незламної волі та відданості своїй справі, адже навіть після важких випробувань на фронті Олег планує повернутися до своєї бригади та продовжити захищати Україну.
«Олег потрапив до нас з грижами у спині. Це характерна травма для військових, оскільки спорядження, бронежилет дає сильне навантаження на хребет. А у Олега ще й додаткове обтяження – постійна їзда у машині по бездоріжжю. Успіхи Олега мене тішать, нам вдалось значно знизити больовий синдром. Зараз працюємо над укріпленням пресу, щоб зменшити навантаження на спину, розтягуємо периферійний нерв. Займаємось кожен день», — зазначив асистент фізичного терапевта Любомир.