Цікаве про Дніпро

– 1795 - видано указ імператриці Катерини ІІ про приєднання містечка Нові Кадаки (Новий Кодак) до міста Катеринослава (230 років);

– 1902 - відкрито технічне училище нижчого типу для дітей службовців Катеринославської залізниці (нині Днiпровський фаховий коледж залізничного транспорту та транспортної інфраструктури), просп. Л. Українки, 77 А (123 роки);

– 2017 - змінено назву на "Дніпро-Головний" на інформаційному табло та при оголошенні поїздів на залізничному вокзалі (8 років).

Персони:

– 1923 - народилась Любов Коваленко (Седая), уродженка с. Чаплине Дніпропетровської області, письменниця, прозаїкиня, з 1977 року членкиня Національної спілки письменників України. У 1950 році закінчила Дніпропетровський державний університет (нині Дніпровський національний університет ім. О. Гончара). Учителювала, працювала у дніпропетровському видавництві "Промінь". Авторка книжок "Коли співає жайвір", "Пригоди Цвірика", повістей "Радость моя", "Пригоди кота Капітоши" (померла у 2003; 102 роки);

– 1995 - помер Олесь Гончар, уродженець с. Ломівка (нині у межах м. Дніпро), український письменник, академік, громадський діяч, літературний критик, політик, лауреат двох Сталінських премій, Ленінської премії, Державної премії СРСР, перший лауреат республіканської премії ім. Шевченка, голова Спілки письменників України у 1959-1971 роках, академік НАН України, Герой України (2005, посмертно). Автор романів "Людина і зброя" , "Собор", "Циклон", "Берег любові". Закінчив Дніпропетровський державний університет, який з 2008 року носить його ім'я (нині Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара). На його честь названі одна з вулиць Дніпра, школа української культури та мистецтв (вул. Радистів, 3). У Дніпрі на фасаді корпусу № 2 Дніпровського національного університету (просп. Д. Яворницького, 36) розташований бюст О. Гончару та на будівлі по вул. Клубна, 25 - меморіальна дошка (30 років).