Перейти в кабінетКабінет мешканця
Дніпра

Цікаве про Дніпро

- у 1839 році відбулася церемонія закладання мурованої соборної Церкви Успіння Пресвятої Богородиці (нині — Свято-Успенський Кафедральний Собор УПЦ на Успенській площі). Будівництво собору було завершено у 1850 році, поряд з ним співіснував у 1791-1852 роках дерев’яний храм Святого Духу (нині — територія Свято-Успенського собору). Свято-Успенський собор будувався за масштабним проєктом архітекторів Пьєтра Вісконті та Людвіга Шарлемана. Виділявся храм своєю дзвіницею та тривалий час був найвищою будівлею нижньої частини міста. Згодом довкола створено Успенський сквер, який у 2021-2023 роках було реконструйовано. Нова Успенська церква первісно мала чотири престоли на двох поверхах. У середині 1930-х церкву закрили, демонтували бані та дзвіницю, розмістили контори та склади обласного відділення Союзтекстильтресту. Після звільнення міста від німецьких військ приміщення колишньої Успенської церкви надали фельдшерсько-акушерській школі. У 1948 році замість школи розташували поліклініку та шпиталь для інвалідів війни. У 1952-2009 роках у храмі розташувався стаціонар 10-ї міської лікарні. У 2009-2012 роках будівля реконструйована і Свято-Успенський собор УПЦ відновив діяльність;

- у 1956 році народилася Наталія Василенко, старша наукова співробітниця дніпровського музею «Літературне Придніпров’я», лауреатка премії ім. І. Манжури, дослідниця історії літератури Катеринославщини ІІ-ї пол. ХІХ - поч. ХХ ст., членкиня Національної спілки журналістів України і Національної спілки краєзнавців України; 

- у 2008 році помер Володимир Міщенко, український письменник, поет, член Спілки письменників України. Закінчив Донецький педагогічний інститут. Працював редактором Донецького обласного радіо, редактором видавництва «Донбас». У 60-х роках ХХ століття переїхав до Дніпропетровська, де працював редактором Дніпропетровського комітету телебачення і радіомовлення, видавництва «Промінь». Автор поетичних збірок «Березільні вітражі», «Таємниця осіннього листя», повісті «Не забудь мене». Останні роки проживав у Петриківці.