Цікаве про Дніпро

- у 1897 році народився Василь Атаманюк (псевдонім — Василь Яблуненко), український письменник, поет, перекладач, літературознавець, політичний діяч. У 1909–1915 роках навчався в Коломийській гімназії, на юридичному факультеті Львівського університету. З 1915 року під час Першої світової війни служив в австрійській армії, пройшов військовий вишкіл разом із українськими січовими стрільцями, був перекладачем у легіоні Українських січових стрільців. У 1918-1921 роках мешкав у Катеринославі, де входив до партії боротьбистів, працював секретарем місцевої газети «Боротьба» і завідувачем «трудової школи». У 1922 році переїхав до Києва, прилучився до літературної організації «Західна Україна». У січні 1933 року був заарештований за участь у контрреволюційній повстанській організації, у жовтні 1933 року засуджений на 5 років у концтаборах «Карлаг» і «Соловках», але у листопаді 1937 року розстріляний. Реабілітований посмертно у 1965 році. Автор вірша «Лист малого синка до батька на війну», поетичної збірки «Як сурми заграли до бою», збірок поезій «Чари кохання», «Хвилі життя», оповідань «Тяжкі роки», «Батіг і багнет».

- у 1971 році помер Павло Кононенко, дніпровський письменник, поет, прозаїк, з 1937 року член Дніпропетровської спілки письменників. У 1938 році безпідставно репресований, з 1954 року після реабілітації жив у Дніпропетровську. Автор багатьох збірок віршів та романів, серед яких «Ми йдемо вперед», «Незабутнє», «Заради щастя», «Гомін у хащі». З 2008 року для поетів у Дніпрі діє міська мистецька премія ім. Павла Кононенка;

- у 1983 році народився Михайло Кореновський, український боксер, «Заслужений тренер України з кікбоксингу ВТКА», майстер спорту України з боксу. Був старшим тренером-викладачем з боксу КПНЗ «КДЮСШ з боксу та єдиноборств» ДМР, головним тренером збірної Дніпропетровської області з боксу. Навчався у Дніпропетровському державному інституті фізичної культури та спорту (нині — Придніпровська державна академія фізичної культури i спорту) та Національній металургійній академії України (нині — Інститут промислових та бізнес-технологій українського Державного університету науки і технологій). Загинув у 2023 році внаслідок ракетної атаки рф по 9-ти поверховому житловому будинку по вул. Набережна Перемоги, 118;

- у 1987 році помер Михайло Чхан, один із найпомітніших поетів Придніпров’я 1960–1970-х років, автор збірок «Не заходить сонце», «Грані», новели про «Легенда про народження Сірка», повісті «Кам’янські балади». Лауреат літературної премії ім. Д. Яворницького, нагороджений орденом Великої Вітчизняної війни I ступеня та фронтовими медалями. Працював у Національній металургійній академії України (нині — Інститут промислових та бізнес-технологій українського Державного університету науки і технологій, на просп. Науки, 4), на одній зі стін якої на його честь знаходиться паблік-арт проєкту «Слова на стіні» з його цитатою та ілюстрацією.