Кабінет мешканцяВерховний Суд України підтвердив, що виконавчі комітети міських у місті рад наділені повноваженнями щодо здійснення контролю та управління житловим фондом, забезпечення його належного технічного стану, зокрема й шляхом ухвалення актів нормативно-правового характеру з питань регулювання правовідносин, що виникають у зазначеній сфері.
У листопаді 2022 року позивач звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Дніпровської міської ради, в якому просив визнати протиправним та нечинним Положення про порядок обстеження стану житлових будинків та житлових приміщень з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання житлових будинків і житлових приміщень непридатними для проживання — затверджене рішенням виконкому Дніпровської міськради № 385 від 24 лютого 2022 року (далі – Положення).
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог, оскільки не знайшов підстав для скасування Положення. Залучившись підтримкою ГО «Платформа Громадський Контроль», позивач звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.05.2023 апеляційні скарги позивача та ГО «Платформа Громадський Контроль» задоволено частково. Рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Зокрема, визнано протиправним та нечинним пункт 1 рішення виконкому Дніпровської міськради № 385 від 24.02.2022, яким затверджено Положення.
Вважаючи, що постанова суду апеляційної інстанції не відповідає принципам законності та обґрунтованості, виконком подав касаційну скаргу.
За розглядом касаційної скарги, Верховний Суд постановою від 05.12.2023 скасував постанову суду апеляційної інстанції та, врахувавши численні порушення судом апеляційної інстанції, направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Верховний суд констатував безпідставність виходу судом апеляційної інстанції за межі позовних вимог та необґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції про неправомірність Положення.
Однак Верховний Суд дійшов висновку, що виконавчі комітети районних, міських та районних у місті рад наділені повноваженнями щодо здійснення контролю та управління житловим фондом, забезпечення його належного технічного стану та схоронності, зокрема й шляхом ухвалення актів нормативно-правового характеру з питань регулювання правовідносин, що виникають у зазначеній сфері.
Верховний Суд не знайшов порушень у рішенні суду першої інстанції, яким відмовлено в задоволенні позовної заяви.