Цікаве про Дніпро

- у 1892 році народився Микола Куліш, український письменник, режисер, драматург, автор п’єс «Мина Мазайло» і «Народний Малахій», на честь якого названа одна з вулиць Дніпра;

- у 1910 році у селищі Мануйлівка (нині в межах м. Дніпро) відбулась посвята будинку товариства «Просвіта»;

- у 1919 році народився Микола Герасюта, видатний український радянський вчений в галузі прикладної механіки, динаміки, обчислювальної математики, конструктор ракетно-космічної техніки, член-кореспондент Академії наук УРСР, Герой Соціалістичної Праці, Лауреат Державної і Ленінської премій СРСР, доцент, доктор технічних наук, професор. Один із творців конструкторського бюро «Південне», начальник комплексу балістики, динаміки і систем керування КБ «Південне», заступник Генерального конструктора КБ «Південне» (1962-1987). Проводив науково-педагогічну роботу в Дніпропетровському державному університеті (нині — Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара), один із засновників кафедри автоматики фізико-технічного факультету. Помер у 1987 році. На його честь названа одна з вулиць Дніпра;

- у 1923 році народився Михайло Селезньов, поет, прозаїк, публіцист, літературна гордість Дніпропетровщини, лауреат літературних премій ім. М. Ушакова та ім. О. Стовби, нагороджений Грамотою Президії Верховної Ради УРСР, член Національної спілки письменників України, автор 32 винаходів, впроваджених на Магнітогорському металургійному комбінаті, Запорізькому, Семілукському. З 1930 року жив у Дніпрі. На початку війни, після закінчення школи №72 пішов добровольцем на фронт, воював на Північно-Західному, Центральному, Першому та Другому Українських фронтах і брав участь у боях під Старою Русою, в Курській битві, форсував річки Десну, Дніпро, Буг, Дністер тощо. У 1950 році закінчив Дніпропетровський інститут інженерів залізничного транспорту (нині — Український державний університет науки і технологій). Згодом працював на Нижньодніпровському вагоноремонтному заводі (майстром, начальником цеху, головним конструктором), завідував відділом доменного виробництва Всесоюзного науково-дослідного інституту механізації чорної металургії. Також був заступником голови письменницької організації Дніпропетровської області, головою Дніпропетровського обласного Комітету Захисту миру. Автор поетичних збірок «В кругу друзей», «Любви и гнева не тая», «Дубрава», «Не разучись любить и верить». Помер у 2010 році у Дніпрі, де і похований. У 2010 році його іменем названо обласну літературну премію Дніпропетровської обласної ради ветеранів, у 2013 році на його честь відкрито меморіальну дошку на фасаді будівлі на просп. Д. Яворницького, 30;

- у 2002 році засновано Дніпровський міський телевізійний театр;

- у 2020 році відкрито обеліск героям, які загинули в АТО-ООС, на площі Соборній. На камені викарбувані 11 імен героїв, мешканців району, які загинули в 2014 - 2019 роках.