- у 1893 році народився Панас Феденко (с. Великі Терни Дніпропетровської області), видатний український політичний діяч, історик, публіцист, член Центральної Ради й Трудового конгресу, Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії. У 1913 році закінчив гімназію в місті Олександрія й того ж року став студентом Історико-філологічного інституту в Петербурзі. Після Лютневої революції 1917 року повернувся в Україну на Катеринославщину, де у Великих Тернах створив першу українську гімназію, в якій викладав українську мову, літературу та історію. У 1917-1918 роках у Верхньодніпровському повіті Катеринославської губернії за призначенням Української Центральної Ради був уповноваженим інструктором із питань політичної освіти та організації мас. З 1919 року жив у Катеринославі, де брав участь у роботі друкованого органу Української соціал-демократичної робітничої партії «Наша справа» і викладав в Учительському інституті (нині – Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара). У 1919 році став автором резолюцій, покладених в основу «Закону про владу» та Універсалу Трудового конгресу, який затверджував злуку Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. З 1921 року жив в еміграції у Польщі, Чехії, Німеччині, Великобританії, друкувався, працював в уряді УНР в екзилі, брав участь у роботі Української Національної Ради як представник Української Соціалістичної Партії. Автор книг «Україна, її боротьба за свободу», «Український рух XX століття», «Ісаак Мазепа — борець за волю України». Помер в 1981 році у Мюнхені. На його честь названа одна з вулиць Дніпра;
- у 1893 році народився Микола Хвильовий (справжнє прізвище — Фітільов), письменник, публіцист, літературний критик, громадський діяч, представник «Розстріляного Відродження». Автор новели «Я (Романтика)», повісті «Санаторійна зона», роману «Вальдшнепи». На його честь названа одна з вулиць Дніпра;
- у 1905 році у Катеринославі (нині – Дніпро) народився Іван Гвай, український конструктор ракетної зброї, лауреат двох Сталінських премій СРСР, кандидат технічних наук, інженер-полковник інженерно-артилерійської служби, один із конструкторів САУ «Катюша». У 1925 році закінчив Дніпропетровський залізничний технікум (нині — Дніпровський коледж залізничного транспорту та транспортної інфраструктури). У 1927 році вступив до Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту (нині — Український державний університет науки та технологій). Після закінчення третього курсу, як найкращий студент, був направлений до Ленінградської електротехнічної академії. Після організації Реактивного науково-дослідного інституту, з 1933 року жив, працював, помер у Москві. На його честь названа одна з вулиць Дніпра;
- у 1961 році у Дніпрі помер Йосип Танатар, визначний вчений-гірник, доктор геолого-мінералогічних наук, засновник наукової рудної школи, першовідкривач жовтоводських уранових руд, фундатор кафедри геології та розвідки родовищ корисних копалин Катеринославського Вищого гірничого училища (нині — НТУ «Дніпровська політехніка»). З 1914 до 1958 року з перервою на час війни завідувач кафедри прикладної геології Катеринославського Вищого гірничого училища. Понад 30 років одночасно завідував кафедрою в Дніпропетровському державному університеті (нині — Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара), входив до складу університетської Вченої ради;
- у 1963 році помер Василь Симоненко, український поет, прозаїк, лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка, автор казок «Цар Плаксій та Лоскотон», «Подорож в Країну Навпаки», збірки поезій «Тиша і грім», «Земне тяжіння», «Лебеді материнства», збірка оповідань і новел «Вино з троянд». На його честь названа одна з вулиць Дніпра;
- у 1993 році засновано обласну педагогічну газету «Джерело». Газета висвітлює всі напрямки діяльності освітянської галузі Дніпропетровщини.