Цікаве про Дніпро

- у 1840 році народився Михайло Старицький, український письменник, поет, драматург, прозаїк, театральний і культурний діяч, автор оповідань «Богдан Хмельницький», «Перед бурею», «Розбійник Кармелюк», комедійна п'єса «Маруся Богуславка», «Сорочинський ярмарок», «За двома зайцями». На його честь названа одна з вулиць Дніпра;

- у 1891 році у Катеринославі народився Пилип Щукін, публіцист, літературознавець, кооператор, видавець, громадський, політичний, діяч Катеринославщини, член товариства «Просвіта» та Української соціал-демократичної робітничої партії. У 1912 році працював креслярем Катеринославської повітової земської управи, у 1913 році — завідувачем просвітянської бібліотеки-читальні ім. Шевченка по вул. Козачій, 56. У 1915 році заарештований і засуджений на каторгу. У дні Лютневої революції 1917 року брав участь у «Просвіті» та інших українських організаціях, друкувався в катеринославських виданнях, у 1919 році очолив видавничий відділ Катеринославського Союзу споживчих товариств, у 1920 році — член кооперативного товариства «Українське видавництво у Катеринославі». Брав участь у підготовці антирадянського повстання в Україні в 1921 році, за що розстріляний більшовиками. На його честь названа одна з вулиць Дніпра;

- у 1924 році у Катеринославі народився Леонід Коган, видатний український, радянський скрипаль та педагог, один з найяскравіших представників радянської скрипкової школи, Заслужений артист і Народний артист РРФСР, Народний артист СРСР, лауреат Ленінської премії, переможець конкурсу ім. королеви Єлизавети в Брюсселі. Навчався у Центральній музичній школі Дніпропетровська (нині — Дніпровська дитяча музична школа № 1). З 1933 року разом із родиною переїхав за кордон. На його честь названо Дніпровську філармонію;

- у 1927 році народився Василь Макух, учасник національно-визвольного руху, вояк УПА, політв’язень, дисидент, громадський діяч. Як розвідник УПА був засуджений до 10 років таборів і 5 років заслання. Покарання відбував у Мордовії та Сибіру. У 1956 році оселився у Дніпропетровську, працював на виробництві. Вступив до Дніпропетровського університету (нині — Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара), відрахований за приховану судимість. Займався самоосвітою. 5 листопада 1968 року на знак протесту проти комуністичної тоталітарної системи, колоніального становища України, політики русифікації та агресії СРСР проти Чехословаччини, здійснив акт самоспалення на Хрещатику у Києві;

- у 1967 році перед головним фасадом гуртожитку №1 Дніпровського національного університету залізничного транспорту ім. академіка В. Лазаряна (нині — Український державний університет науки і технологій) відкрито першу частину пам’ятника студентам Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту, які загинули в роки  Другої світової війни. Пам’ятник складається з 2-х частин, розміщених на майданчику загальним розміром 14 на 13,9 м, який викладений бетонною плиткою.  Автори пам’ятника – скульптори В. І. Щедрова, О. В. Ситник, К. І. Чеканьов, архітектор І. Р. Заіченко.  Нині це пам’ятка історії місцевого значення;

- у 1987 році народився Олексій Хільський (м. Кам'янське Дніпропетровської області), учасник російсько-української війни, український актор театру і кіно, головний сержант Збройних сил України. У 2005-2019 роках - актор Дніпровського драматичного молодіжного театру «Віримо!». У 2014 році закінчив Дніпропетровський театрально-художній коледж (нині — Дніпровський фаховий мистецько-художній коледж культури). З 2019 року разом із дружиною переїхали до Києва, де працював у Дитячому музично-драматичному театрі «Віват». Знімався у кіно та серіалах «На твоєму боці», «Квочка», «Кріпосна», «Лікар Ковальчук», «Загадка для Анни», зокрема мав головну роль у першому в Україні серіалі про ДСНС «Виклик» та інші. Загинув у серпні 2023 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку;

- у 2009 році відкрито ТРЦ «Апполо (Appolo)».