- у 1772 році народився Дмитро Мізко, громадський діяч, перший директор Катеринославської класичної гімназії, організатор системи середньої освіти на Придніпров’ї. Спочатку навчався у Чернігівській духовній семінарії, а потім - у Київській духовній академії. У жовтні 1788 року влаштувався на службу до Катеринославської казенної палати підканцеляристом. У лютому 1803 року обійняв посаду директора училищ Катеринославської губернії, у 1805 році очолив відкриту на базі Катеринославського народного училища губернську класичну чоловічу гімназію. Йому вдалося відкрити у Катеринославській губернії 5 повітових училищ, 25 парафіяльних училищ;
- у 1847 році було урочисто відкрито перший у Катеринославі (нині – Дніпрі) стаціонарний кам’яний Зимовий театр на вулиці Гостинній (нині - Магдебурзького права), який існував до 1885 року;
- у 1867 році народилася Марія Склодовська-Кюрі, французька і польська вчена у сфері фізики і хіміки, двічі лауреатка Нобелівської премії, співзасновниця науки про радіоактивність, на честь якої названа одна з вулиць Дніпра;
- у 1888 році народився Нестор Махно (с. Гуляйполе Дніпропетровської області), керівник селянського повстанського руху 1918–1921 років на Півдні України, український анархіст, керівник повстанських загонів. Протягом 1,5 роки утримувався у в’язницях в Олександрівську (нині - Запоріжжя) і Катеринославі (нині – Дніпро). На початку грудня 1917 року взяв участь у роботі Катеринославського губернського з’їзду рад робітничих, селянських і солдатських депутатів, підтримав ідею скликання Всеукраїнського з’їзду рад. На початку квітня 1918 року організував загін із опору німецько-фашистському наступу. У 1918 році організував терористичну групу, яка виросла в невеликий повстанський загін, що розпочав боротьбу проти влади гетьмана Павла Скоропадського, місцевих поміщиків та австро-німецьких військ. У серпні 1919 року проголосив про створення Революційної повстанської армії України (махновців), яка на жовтень-листопад 1919 року захопила міста Бердянськ, Катеринослав, Олександрівськ, Нікополь, Маріуполь, Мелітополь. До серпня 1921 року протистояв більшовикам, згодом перебрався до Франції. На його честь названа одна з вулиць Дніпра;
- у 1904 році народився Михайло Столяров, льотчик, майор. Дитинство і юність пройшли у Дніпропетровську (нині – Дніпрі), працював на заводах міста. Після закінчення Одеської авіаційної школи у 1933 році став льотчиком-інструктором. Готував молодих пілотів. У 1941 році пішов воювати. Загинув у вересні 1943 року під час боїв за визволення Дніпропетровська (нині – Дніпра). На його честь названа одна з вулиць нашого міста та встановлено пам'ятник;
- у 1911 році народився Михайло Янгель, вчений-механік українського походження, конструктор у галузі ракетно-космічної техніки, один із організаторів ракетної промисловості в СРСР і Україні, доктор технічних наук, академік Академії наук України і СРСР, депутат Верховної Ради СРСР (1966-1971), лауреат, кавалер найвищих державних нагород, двічі Герой Соціалістичної праці. Під його керівництвом створено кілька класів і поколінь стратегічних бойових ракетних комплексів, на базі яких потім виробляли й мирну космічну техніку. Зокрема, розробив мінометний старт та найпотужнішу у світі міжконтинентальну балістичну ракету (МБР) SS-18 (так звана «Сатана»), яку внесено до Книги рекордів Гіннеса. У 1954-1971 роках засновник і перший Головний конструктор дніпропетровського конструкторського бюро ОКБ-586 - одне з найвідоміших у світі науково-конструкторських підприємств. На його честь названа одна з вулиць Дніпра і Державне конструкторське бюро «Південне» ім. М. К. Янгеля;
- у 1947 році відкрито тролейбусний рух за маршрутом №1 від центрального залізничного вокзалу до вул. Барикадної, розпочато рух тролейбусів;
- у 1948 році вулицями Дніпропетровська пройшов перший автомобіль ДАЗ-150 виготовлений на Дніпропетровському автомобільному заводі, нині - Державне підприємство «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова»
- у 1961 році засновано Тролейбусне депо № 1, нині - Депо № 1 КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР;
- 07-12 листопада 2005 року вперше в Україні проведено музейний фестиваль, присвячений 150-річчю від дня народження Д. І. Яворницького.