- у 1911 році почалися зйомки першого українського повнометражного ігрового фільму про кошового отамана Івана Сірка й козаків «Запорізька Січ», екранізованого уродженцем Катеринослава кінооператором і режисером Данилом Сахненко за підтримки «Південноросійського синематографічного акціонерного товариства». Частина зйомок відбувалася у Соборному районі Катеринослава. Нині фільм вважається загубленим, але деякі фрагменти фільму збереглися в історичних архівах;
- у 1926 році народився Михайло Чхан (с. Кам’янка), один із найпомітніших поетів Придніпров’я 1960–1970-х років, автор збірок «Не заходить сонце», «Грані», новели про «Легенда про народження Сірка», повісті «Кам’янські балади». Лауреат літературної премії ім. Д. Яворницького, нагороджений орденом Великої Вітчизняної війни I ступеня та фронтовими медалями. З 1943 року служив в армії, був тяжко поранений. У 50-х роках закінчив Дніпропетровський металургійний інститут (до 2021 року - Національна металургійна академія України, нині - Інститут промислових та бізнес технологій українського Державного університету науки і технологій). Працював інженером-конструктором на Нижньодніпровському трубопрокатному заводі; старшим інженером на кафедрі печей металургійного інституту, на одній зі стін якого на його честь знаходиться паблік-арт проєкту «Слова на стіні» з його цитатою та ілюстрацією;
- у 1940 році помер Іван Езау (Йоганн-Якоб), підприємець, засновник у 1895 році у Катеринославі ливарного і механічного заводу «І. Я. Езау і К°», інженер-технолог, громадський діяч, гласний Катеринославської міської думи і член управи у 19011905 роках, міський голова Катеринослава у 1905-1909 та 1918 роках. У 1870-1879 роках навчався у Катеринославській класичній гімназії, згодом вступив до Ризького політехнічного інституту, який успішно закінчив у 1884 році й отримав спеціальність інженера-механіка. Працював простим робітником на суднобудівній верфі в Севастополі, а згодом - на нафтопромислах у Баку. У 1887 році став працювати інженером-будівельником на заводі сільськогосподарської техніки «Лепп і Вальман». У 1890 році разом із дружиною і дітьми переїхали до Катеринослава, де Іван Якович став членом місцевої менонітської громади. Виконуючи обов’язки міського голови, Езау ввів практику міських облігаційних позик і застави міського майна. Вперше в історії міської думи йому вдалося отримати в Парижі кредит у розмірі 5 млн рублів золотом. Завдяки цим грошам у Катеринославі побудували новий водопровід, каналізацію, другу лінію міського трамваю «Вокзал-Брянський завод», велику кількість мостових, відкрили 2 жіночі гімназії та 2 училища для хлопчиків, придбали обладнання для нового критого ринку та багато іншого. Міський бюджет при Езау зріс у п’ять разів. Після закінчення своїх повноважень міського голови Іван Езау продовжував активно займатися громадською діяльністю й багато працював як інженер. У якості інженера брав участь у розробці низки важливих проєктів: у 1901 році розробив схему міського водогону, у 1912-1913 роках спільно з інженером Л. В. Юргевичем - проєкт шлюзування Дніпровських порогів, у 1914 році разом із інженером Є. П. Непокойчицьким - проєкт схеми проїздів під полотном Мерефо-Херсонської залізниці. У 1918 році емігрував до Німеччини, згодом - до США. На честь Івана Езау названа одна з вулиць Дніпра у Чечелівському районі;
- у 1996 році помер у Дніпрі Олександр Квітка, дніпровський художник, член Національної спілки художників України. Працював у галузі станкової графіки, у 1966-1996 роках працював на Дніпропетровському виробничо-художньому комбінаті (нині - Дніпропетровський художньо-виробничий комбінат Дніпропетровської обласної організації Національної спілки художників України). Автор ліногравюр «Мікрорайон будується», «На шинному заводі», пастелей «Березовий гай», «Весняний день», «Квіти Придніпров’я».
- у 2002 році відкрито пам'ятник видатному діячу краю Олександру Полю на просп. Д. Яворницького. Скульптор - Володимир Небоженко, архітектор - Володимир Положий.